JPN

Atinkanmɛ, nukplɔntɛn ɖo Benɛɛto mɛ

JPN bɔ tinmɛ tɔn nyi Jardin des Plantes et de la Nature ɖo flanségbèmɛ ɔ nyi nùnkplɔntìn kanmɛ ɖé ɖo Xɔgbonu. Áli mà xwé ɔ ɖo wé ji ɖo dɛmɛnú gbassa gǔdó. Zungbo wɛ fí ɔ bí yín ɖayí nǔ axɔsu Xɔgbonu tɔn lɛ. Atín tinmɛ tinmɛ‚ xwénuxó tín‚ amasítín‚ atínsisɛn tɔn lɛ ɖo fi nɛ kpo kanlín tají ɖé lɛ kpo. Mɛ lɛ nɔ wa ba nudó ɖo JPN bó lɛvɔ nɔ da ayihún[1].  

JPN

Zúngbo  Migan tɔn wɛ nyi gbɛ tín kanmɛ «JPN» ɖo xwénú dé yovo Flancé lɛ mɛ kó wǎ Xogbonu ǎ. Ahossou lɛ non zon ''Fâ''‚ vɔ sisa bokonon yeton ɖo zoun ɔ mɛ. Migan‚ ganhonyitɔ hwɛɖɔtɔ tokponla ɔ ton non kpé nunkún ɖo gbɛto ɖé é ɖa kou hwɛ nán lɛ u[2].

Ée yovo Flansévì lɛ wǎ kpacɛ ɖo Xɔgbonu ɔ‚ yé sǎ xwé ɖo zungbo ɔ kpa. Azɔ ɖevó é yovo lɛ wa ná‚ bɛsín lexwé 1895‚ nyi núbadona tín kanmɛ hwewají tɔn. Benɛɛvi lɛ wǎ zé akpaxwé dokpo blo atín tinmɛ tinmɛ kanmɛ  «Jardin botanique» ɖo ablodégbajà gudó‚ b'ɛ mɛ lɛ nɔ wa klpon nù ɖa tín ú ɖo fì nin sìn léxwé 1985. Akpaxwé wegɔ wa nyi vivó tin‚ ayihún da tínmɛ[3].


Atín JPN tɔn lɛ

wlǎn nú

Atìn alɔkpa alɔkpa afɔdé lìlàn wɛ ɖo "JPN": sìnsɛntìn lɛ‚ amasíntìn lɛ‚ ɖadonu tɔn kpo ɖévwe lɛ kpo. Atín nunkúnɖéjì lɛ ɖé ɖí é:

Kanlìn JPN tɔn lɛ

wlǎn nú

Doto tɔn

wlǎn nú
  1. https://shs.hal.science/halshs-00343524v2/document
  2. https://www.cairn.info/revue-autrepart-2009-3-page-75.htm
  3. https://fr.m.wikipedia.org/wiki/Jardin_des_plantes_et_de_la_nature